«Як відомо, народ, який не шанує історію — не має майбутнього.»
Павлоград, схоже, вперто ігнорує цю просту істину.
Іноді, щоб знайти певний будинок, доводиться витратити чимало часу. Але коли йдеться про будівлю, яку пов’язують із, мабуть, найвідомішою історичною постаттю Павлограда — громадського діяча, благодійника почесного громадянина міста, людиною, яка кілька разів очолювала Павлоград, як міський голова (з 1877 по 188, а також з 1889 по 1892 роки), — тоді, ситуація виглядає просто абсурдно.
А йдеться про так званий “Будинок Голубицького”. І якщо ви спитаєте перехожих в центрі, де ж він знаходиться, — майже ніхто не скаже. Люди ходять повз, не підозрюючи, що мають справу з місцем, яке могло б бути гордістю міста. І це — справжній треш.
Ті, хто здатен логічно мислити й аналізувати факти, вже зрозуміли: влада, яка б мала бути захисником історичної спадщини, знову “не помічає” чергової занедбаної споруди. Черговий раз лунатимуть відмовки на кшталт “ця споруда не має (документа про) історичну цінність”.
Як завжди — маніпуляції. Знову влада, замість виконання обов’язків, шукатиме спосіб віддати цінну ділянку під забудову. Хоча саме вона має повноваження, ресурси й, головне, зобов’язання — домагатися охоронного статусу для важливих об’єктів. Як мінімум — для гідного майбутнього міста.
Цікаво спостерігати, як десятиліттями захищали, слідкували, витрачали не малі кошти громадян, наприклад на пам’ятник леніну, який не мав жодного стосунку до Павлограда. А от пам’ятки, пов’язані з тими, хто справді зробив вклад у розвиток міста, — не можуть ані знайти, ані зберегти, ані навіть згадати про них.
Найгірше, що схема давно відома. Спочатку територію доводять до занепаду. Благоустрій, за який відповідає мер, не виконується. Потім з’являються “незадоволені”, чий голос одразу підхоплюють лояльні ЗМІ. І от — як завжди “випадково” — мер виступає в ролі рятівника, який обіцяє все владнати.
Жодних звільнень, жодних пояснень, хто довів територію до такого стану, ми не почуємо. А потім — як водиться — земельна ділянка переходить у приватну власність. Хто і за скільки — офіційно невідомо, але всі й так “розуміють”.
У підсумку — дедалі менше історії, дедалі більше бетону. Історія Павлограда та його архітектура перетворюються на міраж, який поступово зникає з карти міста.
І так про останки «Будинку Голубицького»: Він знаходиться за адресою м. Павлоград, вул. Шевченка, 130. Але краще поспішайте побачити його зараз, бо завтра на його місці може бути черговий бетонний монстр — пам’ятник байдужості влади й мовчанню містян.
